Спалю мости! Ще трохи біля полум'я погріюсь...
Так склалось, не збулось і не здійснилось...
Закреслити і розірвати, стерти. Спаливши всі мости,
Піти.
Збудеться і буде. Надія, віра в краще завтра,
Як мантра,
Щоб пережити, вижити і жити, коли руйнуються світи.
Коли руйнуються світи... В кулак зібравши волю,
Триматись, вірити у долю, і, зуби стиснувши до болю,
На волю !
Померти й відродитись знов. У сні кричати - відпусти !
Переболіти, відректись, забути і перерости !
З колін піднятися, не здатися без бою !
Себе перемогти ! Піднятись над собою!
І далі йти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555577
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2015
автор: Анатолій В.