Тебе покохала так раптом, неждано-негадано,
І знати не знаю, що світ – то лиш біль і пітьма,
Бо очі твої мені сяють так радо, так райдужно,
Бо серце тріпоче, що врешті уже не сама.
Я це почуття берегтиму як скарб найкоштовніший.
Направду, без тебе нічого у світі нема.
За тебе спокуту любов’ю своєю приношу я,
Аж поки мені не обтяжить повіки зима.
2015-01-15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2015
автор: Анно Доміні