Де перламутром снів вкривались небеса,
Десь на краю землі віддала ніжність.
Світала світла мить і сходила роса
Допоки не згубили душ суміжність.
Пульсує дико кров і все тепер навспак.
Я нівелюю всі вчорашні битви!
Забудь усе, лиш пам'ятай мене на смак.
І тихий шепіт нашої молитви...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555721
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2015
автор: Дарця М`ятна