Зустріла я *опастого Івана.
Він покорив мене трусами від Дольчі і Габана.
Ми довго не злазили з дІвана,
Аж поки простінь не стала в$р@н@ під *опою Івана.
Прости мене, Ваньок, за ті шалені ночі:
$тр@п0нила очко, вдивляючись у очі,
А ти правицею др04ив собі щомочі-
Невинність втратив ти у ті шалені ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555728
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2015
автор: Angelina Wij