Як ніжно звідкись лине голос скрипки..
Звучить така мелодія сумна.
А дощ в цей час тихенько стука в шибки,
Співзвучна цій погоді і струна.
Як гарно, віртуозно скрипка плаче!
Хто міг так розтривожить скрипаля?
А музика відтворює терпляче,
І спокій мій порушує здаля...
Здалося, що запахла матіола,
Рожевий цвіт всю землю застеля.
Прокинулась весна.. Цвіте навколо,
Побачила на квіточці джмеля.
Все більше розвивалася уява.
А звуки все торкалися душі.
Яка сумна, але яка ласкава
Підсилює зажуру цих дощів.
Дует дощу і скрипки дивовижний.
А їх іще підсилюють струмки.
Красивий, дивовижний, граціозний,
Що в серці схвилював мої думки..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555791
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Н-А-Д-І-Я