Неусвідомлена марність буття,
В'їдлива терція стогне вічністю,
В мертве минуле нема вороття,
Настрій пиячить у змові з трагічністю.
І я на грані, на грані втілення
В неконтрольовану, хижу істину
Може врятуєш мене собі на втіху?
Тільки не страчуй правду розхристану.
Тягнуть амбіції в невідомість,
Де вас подіти? Не дати вам ради...
Блокує паролі клята свідомість,
Хаос в думках - танцюють ламбаду.
І я на грані, на грані втілення
В неконтрольовану, хижу істину
Може врятуєш мене собі на втіху?
Тільки не страчуй правду розхристану...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555827
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Квітка папороті