В cвоєму житті любити тільки раз
Чи зможеш ти?
Віддати почуття, віддати силу, душу, страх...
А потім залишитись на самоті.
Так прикро...
Коли останню мить ти доживаєш
І розумієш - вона була одна.
І пристрасть стихла
Бо вже не так кохаєш,
Ту, яку потопив у собі час.
Вона зістарілась у пам'яті твоїй
Але посивілими пасмами все ж крадуться мрії.
І погляд теплий її тонких вій
Так п'янко манить всі твої надії.
Ти кожен день проживав з іншою,
До неї вертався ти в ночі.
У сни твої вона кралася чорною кішкою,
Тебе за собою ведучи.
Навіщо все життя страждати.
Сміливіше до кохання крок зроби
І замість того, щоб кохання в їнших шукати,
Ти свою навік люби.
11.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555888
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Бурбонова Вербена