вже темна ніч, та я не сплю,
я ще раз наші фото перегляну
й одразу ж свою посмішку сховаю,
не можна бо світитися так, знаю.
у цьому світі є за все ціна,
тому ж вагаюсь я пірнути у це диво,
чи може нагорода це, що я була одна,
чи може потім доведеться ще сплатити.
але із кожним поглядом вагання як роса,
що від тепла все тане і бринить,
бринить про те, що в серці вже весна
і у душі ся пісня щастя гомонить.
31.01.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2015
автор: Чудо