Дитячого блаженства красень-світ
Нас огортав чарівно і звабливо,
На кожнім кроці чатувало диво
І буйної фантазії політ.
Тулились ніжно стежечки до ніг,
Вели до лісу, Бакайців, Левади…
Але найзаповітніші принади
У Псла-ріки ховались глибині.
А сурми гучно кликали вперед.
І казка тихо відійшла з дороги.
Тепер питаєм ангела і Бога:
«Хто передчасну зрілість забере?»
Наш любий край пожух і ізмалів.
Чи магію десь загубив кришталик?
Та серце турбувать не перестали
Ці дотики коханої землі.
Вже час в долоні заповіт поклав.
Свої дарунки залишаєм внукам.
Але ні мислі, ні серця, ні руки
Ще не зреклись творити добрих справ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556036
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: stawitscky