Надоїло нам у страхі жити,
Надоїло слухати брехню,
Надоїло матерям тужити
Й думку мати на душі одну.
Надоїло слухати новини!
Кому вірить? Що чекає нас?
Той, хто нас вбива, не відчува провини
Але все покаже тільки час.
Надоїло з друзями прощатись,
Квіти не живі їм дарувать...
Надоїло всім нам намагатись
У країні миром все ладнать.
Надоїли нам всі обіцянки,
Почекайте, вихід завджи є
Ми синів політика відправим
Хай в Донбасі кров свою проллє.
І лише тоді ми вам повірим,
Коли й вас торкнеться лихо це
Може швидше вирішиться діло...
Коли брат на брата йде.
Надоїло нам чекать підмоги
Майже рік війна в країні цій,
Нам не слід чекати допомоги
А лише спускатись з власних мрій.
Сильні духом козаки тутешні,
"В бій кривавий..."- як писав Тарас
Йдуть вони разом...пліч-о-пліч...обережно
Щоб кожний з нас під мирним небом спав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556115
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Kseniya Shpundra