ДВАДЦЯТЬ П'ЯТА ВЕСНА

                                   (Абзац)

Весна.  Абзац.  І  знову  все  спочатку,
І  знову  квітнуть  зрошені  сади,
І  як  цю  долю  наново  почати
Без  перешкод  усе  життя  іти?
В  моїм  житті  багато  що  змінилось,
Не  передать  словами  почуття.
А  чи  усе  це  раптом  не  наснилось,
Що  з  нового  рядка  іде  життя?
Весна  нова,  вона  вже  двадцять  п'ята,
Мені  несе  і  радощі  й  мету,
Я  зміг  усі  негоди  подолати.
Абзац.  І  я  невимушено  йду.
Куди?  Не  знаю.  Куди  вже  занесе,
В  дорозі  всюди  тільки  перепони,
Життя  іде,  а  з  ним  і  вік  іде,
Ніщо  не  зміниш.  Не  дадуть  кордони.
Весна.  Абзац.  І  знову,  знову,  знову
Все  на  меті.  Усе  нове,  нове.
Та  головним  в  мені  лишилось  слово,
Воно  і  після  мене  не  помре.

20.  05.  2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556147
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Віктор Остроух