Біжать роки летять епохи,
А людство тоне у крові.
Не стало легше їм нітрохи,
Іуди визріли нові.
Хтось важко гнеться і працює
У поті лоба день при дні.
Воно ж накрало і раює,
Пощо їм ваші мозолі…
Насильство підлість і гармати,
Свіча жалоби у вікні.
Вкраїнці мусять помирати,
За їхні статки на війні.
З іуди роблять знов святого
І гірко стало від ганьби.
Життя не вартує нічого,
При владі вихідці з Орди.
А нам ще хочеться любити,
Але не має вороття.
Не можем далі ми так жити,
Згубила нечисть нам життя.
Хіба ми можемо скоритись?
Терпіти досить цих нікчем.
Пора вже браття їм помститись,
Хай захлинеться враг плачем!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556175
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Дід Миколай