Пекло війни розгоряється… Сірка в багатих.
Доки не згине останній у полі солдат,
І не захоче ніхто називатися - мати,
Ниці кричатимуть –«Дасться за все во сто крат!»
Ким же осуджено гріх твій, безрадний солдате,
Знаючи – з смертю ти завжди один на один.
Ти не без совісті геть, щоб до бою не стати
Грієш собою окопи, ковтаючи дим.
Хоч би - зламати чийсь дух, то було б за геройство,
Мабуть тоді все простилося б на небесах.
Тільки ж вгодити Творцеві, відомо, - не просто
Навіть як зброя в твоїх зіржавіла руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556209
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Jeanne/Жанна/