Темним лісом, сумними ярами,
Від Волхвів перенесена в Храми,
Посивіла від смутку і болю,
Заблукала укрАїнська доля...
У віках одкровення шукала...
Від нещастя ти щастя чекала...
Вся заспівана до безголосся...
Розмінявши на голод колосся...
Опинившись сестрою без брата,
У тотемі кривавім розбрАту,
Нездійсненна одвічності мрія...
Серед попелу- іскра надії...
Буревії дерева хитають...
Наче миті, віки пролітають...
Все блука сиротина у полі-
України омріяна доля...
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115013112384
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556225
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Сокольник