Донбас вставай з руїн та пилу зміцнись та відродись,
хай згине ворожа сила, настане спокій як колись.
Всі муки плач і сльози зупиняться на мить
Вставай Донбас, Україно , вставай та відродись.
Хай вернеться час на хвилину коли ще не було війни,
і люди ще ті не загинули, і матері не було сльози.
Всі дома у мирі й достатку сідають за круглим столом
немає війни ще початку, немає війни за вікном.
Але це в минулому було давно вже немає людей
«стара» їх усіх позбирала, поповнила лаву гостей.
В тім полі на місті спочинку,солдат невідомий лежить,
та мати з надією кличе, додому синочку вернись.
Та марно надіє плекає, пропала синочка душа
рясніє з очей на долоню солона гаряча сльоза,
рідненького сина , дитину, якому в’язала, плела
без сумніву та без зупину, «стара» із собою взяла.
Це сон , це кошмар серед ночі приснилось жахіття в ночі,
немає тієї хвилини немає тієї війни,
і кров та не буде пролита та мати не буде в жалю,
не буде чекати солдата, дівчина у ріднім краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556266
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2015
автор: Юля Руда