Знаєш, мамо, я вже не маленька
Не все, можливо, вмію, та навчусь
І розумію, як болить твоє серденько,
Коли кажу, що пізно повернусь.
Ти іноді мене не розумієш:
Мої «проблеми», усі мої діла
Така ось я, а що зі мною вдієш?
Вважаю, що доросла, та мала.
Для тебе так, мала, а як інакше?
Ти ж віддала мені свою любов.
Тобі можливо дивно, ну а як же?
Та ні, ти просто вся в роботі знов.
Матусю відпочинь, залиш турботи,
Я вже доросла, виросла вже я.
Давай допоможу? Он скільки ще роботи!
Втомилась мабуть, працюючи зрання.
Та все ж я бачу, як болить твоє серденько
За мене, бо для тебе я завжди ще маленька.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556397
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2015
автор: Таємнича незнайомка