Синиця в руках - не так вже і мало,
не варто в розгін набирать висоту.
Щоб потім життя,по-між слів,запитало:
- "На що ти розтратила душу свою?"
На золото-срібло?Дари випадкові?
Чи вклала усе в миловидність лиця?
За межею життя будем всі однако́ві.
Що ти скажеш тоді перед ликом Творця?
Що всі дні проміняла на марево щастя?
Що в гору ішла по людськи́х почуттях?
Ти-ж-бо знаєш,тоді обманути не вдасться,
- тоді пройденим буде дарований шлях.
То ж пильнуй свої кроки,і кожну хвилину
пам"ятай,що брехня - найжорстокіший кат!!!
В тебе ймення високе.На Землі ти - ЛЮДИНА!
І сумління - найкращий в житті адвокат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556461
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2015
автор: Ruzhena