Казкарі помруть рано…
Не від пияцтва,
Не від рук дурних.
А від нервів,
Що так жваво
Заберуть життя у них.
Якщо, звісно, не змінити
Всю реальністю.
Або перестати бути таким.
Бо інакше
Зоряні дороги,сині моря
А також когорта
Солодких, чудних
Та лагідних слів
Викинуть на смітник
Існування…
Та жахливих снів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556531
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2015
автор: Вальдемар Феруменко