Ворог ріже наші руки,
Поливає нас із "Градів",
Заганяє в люті муки
І безмежно цьому радий!
Сон минає ненароком,
Познущалися над ним,
Ось рівняють нас із скотом,
Важко жити, будь міцним.
І сталеві нерви рвуться,
І мужчини тАкож плачуть,
Чорні ворони тут в'ються,
Посилають чорну вдачу!
Ось твій дім-хитка руїна
Як живий, то бачиш це!
Так страждає Україна
Їй плюють в саме лице...
Схід здригнувся від насилля
Та не має все так бути
Лиш закралося безсилля,
Не зірвати вражі пути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556597
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2015
автор: Митич@