Вже час настав,
Прокинься, Україно!
Я і не знав,
Що ти така жорстока.
Все що було-
Здавалось нам постійним.
Все загуло
Лишивши кроваві потоки.
Мертва тиша.
Біль в очах людини
В рази сильніша.
Війна на свого ж брата.
Заждіть.
Ми всі є пайка України.
Горить.
Земля неначе розіп'ята.
Я чув війну,
Лічив шматки розірваних людей.
І пачки тютюну.
Я бився в гори барикад,
І ось я тут.
В краю безтурботних очей.
Обіду в фаст-фуд
Й нескінчених громадських зрад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556685
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2015
автор: Anna Stasya