У моїх грудях свище зимній вечір,
А за фіранками сховалася журба.
Давно зима звалилася на плечі
І я схилилась у печалі як верба.
Ти не журися, я того не прагну,
Не підіймай з підлоги битий нами час.
Я граюсь лиш словами надто вправно,
Якби та гра так вчасно оминула нас.
Не йди від мене, залишись на трохи,
Я лиш затримаю тебе, що стане сил,
Та ти ідеш в потьмарені епохи
І ніби залишитись в мене не просив.
Зимовий вечір вже тебе закутав
І так свищить, що голос мій йому програв.
Зимовий вечір, хто тебе послухав?
Лиш той, хто в себе в грудях тебе, вечір, мав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2015
автор: Мирослава Муромська