Коли твердіє кожен перс
І пахне молоком у хаті,
Несуть жінки матусі хрест,
Бо мають діток годувати.
Маля не спить, бо ніч на день,
Змінити вирішило нині…
І знову низкою пісень,
Прагне вона добра дитині.
Сама не спить, хоч вже без сил,
Але маля – її кровинка,
Нехай поплаче трішки син,
Та вона мама – справжня жінка.
Корміть маля вночі і в день,
Ця доля Вам далася Богом,
Горніть дитятко до грудей,
Ростіть орлятко із малого!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556776
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2015
автор: Віталій Назарук