*Те , що не тоне. »

           
Нас  опустили  знов  до  балалайки  ,
Совковий  рівень  запліта    байки  .
Серед  політиків  лише  брутальні  лайки  ,
Цинічні      Йолкіни  блотують  залюбки    .      
Зійшли  „спасителі”  на  грішну  Україну  ...
Інокомисліє    навколішки  стоїть  .
Здається  розум  цю  державу  вже  покинув  
На  тлі  безглуздих  проффесорських    розмаїть  .  
Антоша  Чехов  став  українським  поетом  ,
Ганя  Ахмєтова    підкорює  Донбас  .
Куди  прямуєте  ?    Що,  хлопчики,  несете  ?
Порожняки    тупцюють  на  Парнас  .            
Здоровий  глузд  не  має  свого  місця  ,
Все  реформується  під  власний  інтерес  .
Те  ,  що  не  тоне  ,  що  лиш  здатне  плисти  ,
Що  для  суспільства  забезпечує  регрес  
На  авансцену  вперто  і  нахабно  лізе  ,
Плете  мереживо  липучих  павутин  ,
Мабуть  на  розум  наступила  таки  криза  
Чи  то  обявлено  на  нього  карантин  ???
А  час  біжить  .  Для  балакучих  грати  
Спішать    „блакитні”  забезпечити  щораз.
Та  час  прийде  за  все  відповідати  ,
Страждатиме  за  це  колись  Донбас  …

Сергій  Бабінчук  .                                                            2013рік.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556875
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2015
автор: Сергій Бабінчук