А хiба не ти та людина, через яку в тебе нiчого не виходить?

Наше  існування  
більше  не  храм,
все  святе  в  нас  
піддалось  вітрам.

Те  що  любим
не  цiним.

Стали  на  стiльки  злi,
що  з  поганими  вчинками  
займаємось  iнтимом.

У  бiдах  звинувачуємо
тих  людей,  які  нас  
навiть  не  знають.

Або  маму,кажучи  
"ти  не  там  мене  народила"
забуваючи  як  вона
ночами  плакала.

А  насправдi  винен
той,
хто  дивиться  на  
тебе  з  дзеркала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557042
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.02.2015
автор: Руслан Бродський