Люди бездумні-від того і злі,
Озимі люди скорбної землі.
Люди печальні,немов кораблі,
Застряглі-
застиглі у мертвій петлі.
Iсторію творять замками дверей
Любов*ю чомусь оминають дітей,
Люди-це колір,люди-це сміх,
Свобода і воля-затаєний гріх!
Відкрий мені правду-
скажи мені,Боже,
Впусти Андрія у царство гоже.
Скажи Андрію -все буде добре,
Ніхто не заплаче-невинно і вкотре!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557101
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2015
автор: Той,що воює з вітряками