Життя пролітає, ще стукає серце
І зверху лунає «курли» журавлів,
Де синєє небо хмарками роздерте,
Нагадує криком пройдешні жалі.
Вертають додому журавлики ранні,
Від радості плачуть берізки в гаю,
А луки жовтяві сховались в тумані,
Видніється постать одна на краю…
Ще сонце буває на небо не вийде
І птахи мовчать у гаю,
Стоїть біля шляху,ніде не відійде,
Стрічає дитину свою.
Так кожного дня, чи дощі, чи морози,
Тут стоптане місце уже,
Розложистий ясен обабіч дороги,
Це місце святе береже…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557157
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2015
автор: Віталій Назарук