Летить не спиняючись час.
У когось в запасі година,
А хтось на хвилинку до нас,
Комусь і доба, як родина.
Секунди рятують життя,
А декому й роки обуза.
У вчора нема вороття
У завтра немає шлюзу.
Людино, спинись, не лети!
Скорися премудрому часу.
У нього, як в річку ввійди
І стане спокійніше зразу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557181
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.02.2015
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна