Відривають шматочок я,
Кидають у смітник.
Дається без особливих зусиль
Не залишається нічого людського
с кожною такою процедурою.
Важко, коли рвуть на шматки,
Краще б вже фізичною тортурою
Комок у горлі більш схожий на булаву
дере відусюди
Я нагадую собі квітку,
якою товчуться люди.
Існування продовжується,
залишається тільки Бог і надія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557277
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2015
автор: Anna Stasya