Люди то страшні егоїсти,
Не вміють цінувати,що мають.
Не вдячні,що є хата і їсти.
А дехто ж навіть того не має...
Не вміють цілувати з любов*ю.
Кругом на світі лиш лицеміри...
Дорога до пекла всипана кров*ю,
Вони живуть і не знають міри...
Так хочеться просто лежати
Під сонечком ніжитись влітку.
Так хочеться просто кохати,
Не думати,що завтра все зникне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557295
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.02.2015
автор: Ninelle