* * *
Нездатний я вночі писати.
Та іноді... таке найде...
Аж голова, як дзвін, гуде,
Немов в очікуванні страти!
* * *
Писати вірші, чи не треба,-
я і не думаю про це...
мов курка, що несе яйце,
чи птах, що стрімко лине в небо...
* * *
Щось загадкове,
слову непідвласне
живе, зростає
дивнеє в тобі.
Як полум"я зорі,
воно прекрасне...
Тож хай ніколи,
ні на мить не згасне
все те, що так
невимовно прекрасне
живе, зростає
дивнеє в тобі!..
* * *
РУБАЇ
Душа не старіє. Бо вічна вона.
Я це відчуваю від пляшки вина:
І світ навкруги, мов в рожевому світлі,
І в серці співає лірична струна.
* * *
Я не сірник. Але я - хмиз сухий...
Та тільки привід дай-но будь-який,-
В душі і на папері запалаю
Багаттям слів у пристрасті палкій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557348
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Віктор Чернявський