В робочий, вихідний для мене день
Застряг між поверхів, як тільки вийшов з ліфта
На дворі був ще сніг, але для мене ще тривало літо!
я не знав її ім’я, але вона сказала – «Ріта»
Невільний підійти, але
здається, її образ робить мене вільним
Ішла година двадцять п’ята останньої доби
як ми піднялися на поверх нижче!
А кожен новий день розпочинається зі сну,
Тому не знаю, чи було таке напевно!?
Стояв суцільний штиль, але водночас і потужний вітер.
Мабуть то просто був четвертий місяць літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557385
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Андрій Дацків продовження