Голос з унітазу

Сиджу  сука  плачу  за  долю  свою  собачу
Я  плачу  сиджу  -  а  нащо?
А  що  нам  робити  лишилось  ледащим?
Хто  робить  -  той  має.  Хсо  любить  -  той  знає
А  я  як  горох  при  дорозі
Чи  ї..бут,  чи  потопчат,  чи  до  грунту  прижмут
Я  ж  навіть  сказати  словами  не  взмозі...
Я  льотчиком  хтів.  І  моя  заплакана  мама
Хотіли  -  зробили  -  ростили  -  а  виросло  я
З  "довгим  ху...м.  Я  буду  робити  так  само?
Не  поет,  не  пожарнік
Ай  я  би  пішов  за  пороги
Та  там  "гради"  пезд..ють
Там  окремо  в  Героїв  і  руки  і  ноги
Я  тут  посиджу.  Попишу  вірші  в  туалєті
Ти  приспи  "мужика"  бо  в  нього  "ісканія  еті"
                                                                                                       Пока...
А  завтра  я  знов  куплю  пива
Хотіли  -  любили  -  зробили  -  ростили  -
                                 реаліті-шоу.  На  живо
Я  не  понімаю
стільки  праці  в  сміття.  Підріс  організм
Жере  і  ї..бе  і  бухає  ледаще  -  А  ДЛЯ?

Сьогодні  бухаю  а  завтра  до  церкви
Мій  шлях  за  пороги
Пацани  ви  приймете?
Зробіть  мужиком  бо  так  тяжко  -  їй-богу
Бо  пора,  бо  прийшло
Бо  завтра  вже  буде  завтра
Щось  дійшло?  Щось  дійшло
Пора  завершати  "куплєти"  нарешті.

Вчора  Скрябіна  вбили
Щось  робиться.  Хтось  у  моїй  Україні
Ці  могили  намножив  і  мій  шлях  за  пороги
Бо  хто  як  не  я  за  моїх  Героїв
Вас  гарно  в  рядочок  положить?
Я  УКР!  В  мене  прапори  два!
Пшениця  і  небо  для  моїх  дітей  на  одному
На  другому  кров  і  земля
І  я  не  віддам  їх  нікому
Пацани!  потримайтесь!
Ще  чуть!  ще  чуть-чуть  я  Вас  прошу
Додай  мені,  Боже,  до  віри  ще  сили
Занадто  вже  довго  ми  миру  просили
Я  зі  світлом  в  душі  і  в  серці  з  Тобою
Міняю  калаш  на  зошит

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557403
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Володя з Тополівки