І знову день, і знову ніч.
У далечінь хвилини утікають.
Та я не знаю, в чому річ,
Чому і спогади вже обпікають.
Здається ще недавно,
Сідав за парту я.
А зараз так незграбно,
Тремтить рука моя.
Ще вчора м’яч, у дворі я ганяв,
Пилі стовп, здіймаючи угору.
А зараз поручень обняв,
Ідучи, по коридору.
І ще сьогодні ранком, говорив: «Люблю»,
В її зелені милі очі.
А зараз сам, уже я сплю,
У сні бачачи, її щоночі.
Ні я не старий!
Попереду життя!
Я ще той малий,
ще мамине дитя!
Та сльози все ж стікають,
Не в силі, їх я зупинити.
За минулим все скучають,
Намагаючись біль, розчинити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557410
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: 333