Це був не сон. І Вами я хворіла.
Та обернула вже сторінку ту.
Моя любов свічею відгоріла,
Не взявши надкосмічну висоту.
Це був не сон. В душі буяли трави,
Цвіли квітки з карпатських височінь.
А Ви боялись власної уяви
І навіть тіні від моїх цвітінь.
Це був не сон. Хоч в сон Ви завітали.
Там були справжні, щирі, мов дитя.
Мені слова пестливі промовляли.
А, може, все ж уява це моя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)