Ми просто вовчата, облізлі і голі,
Покинуті мамами сірі клубки...
Та ми не шукаємо нової долі,
Не ставим ніде остаточні крапки.
Ми просто вовчата, малі й нерозумні,
Та ми ж не хотіли кидатись на ніж!
Наш погляд шалений, а рухи бездумні.
Націлився в серце? Тоді швидше ріж!
Ми просто вовчата, та ми не здамося.
Ведмедю не вбити, ведмідь упаде...
Всі ікла блищать, ми до смерті б'ємося.
Вовки не дійдуть, але зграя дійде...
Ми були вовчата, облізлі і голі.
Тепер ми вовки, ціла зграя вовків...
Ні, ми не шукаємо нової долі...
Ми вже біля цілі... Ще кілька ривків...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557725
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.02.2015
автор: Аарон Краст