Крізь її шкіру (таку бліду і таку тонку)
Видно кров – пульсуючу і терпку,
Видно силу і ніжність в її думках,
Відчуває біль і ніколи - страх.
Закриває очі і бачить сни:
Перший теплий дощ і прихід весни,
Бачить добре в людях, навіть, в глибині…
І літає з вітром, шкода, що вві сні…
А в її очах (схожих на зірки)
Стільки є тепла – стане на віки!
Не боїться смерті, бо життя – кіно:
Прийде час – скінчиться…
Все одно…
03.02.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557745
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2015
автор: Артем Богуславський