Засіяв місяць небо в зорі ясні,
В зеніті рум’яниться день обстріляний.
Так хочеться забути всі напасті,
Вернутись у щасливі дні омріяні.
Думки банальні,нездійснені мрії,
Реальність борознить безжально душу.
Вже крига скресла від останньої надії,
Здаватись не для мене…вірить мушу.
Я вчитись буду подиху радіти,
І у болоті бачити троянди,
Хоч крила спалені,та спробую злетіти,
І кожен день надією зустріти,
Бо в Бога на усе є Свої плани.
06.02.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557800
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2015
автор: леся квіт