Україна,як втомлена Мати,
Що чекає на своїх Дітей,
Які зможуть про неї подбати,
Та принести хороших вістей.
Скільки буду в терпінні мовчати,
Свої сльози в намисто збирать,
Хто вам зможе про біль розказати,
Хто закриє від горя й проклять?
Хай чужинці мене ображають,
Саду нашого Яблука рвуть,
Та надією серце світає,
Що Сини мої вчасно прийдуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557812
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2015
автор: Білий Лотос