Дні тягнулися,як роки.
Не зосталося більше людей на землі,
А одні злючії вовки,
Що так і прагнуть розірвать тебе на шматки.
Я говорю,"Досить,люди,бути як тії вовки"!
Хватить іклами своїми,
Впиватись в чужую шкуру...
Навіщо ж нам відправлятись в пекло,
Коли воно на землі.
Тілько,помніть,люди!
Життя закінчується,
Але спогади про вас - ні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557895
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Edgore