Віват, ліси! Вам волею богів
Наречено століття пережити,
Й мою нехитру сповідь і молитву
Повідати онукам до снаги.
Розповісте, коли надійде час,
Що я умів з полями говорити,
А таїна та різноликість світу
Мене у захват вводила щораз.
Що в пошуках одвічної весни
Бродив я поміж осінню і літом,
І в марноті оцю юдоль змінити
Шукав дещицю власної вини.
Цинізм і скепсис мав за ворогів,
Завісу, щоб сховатись від сумління,
А Господа Пресвітле Воскресіння –
Знаменням всепланетної ваги.
Одне лише у долі я просив –
Знайти себе хоча б перед спочинком.
Тепер до вас приходжу із ужинком…
Ви все це їм розкажете, ліси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557982
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: stawitscky