ЦЕ ЖИТТЯ
Сплинув час,
Розполохав сторований шлях, -
нами,
Сни у розпачі заблукали....
Йде ЖИТТЯ.
Тече річка Буття,- залишає
Нам у спогадах хвилю безкраю.
Тут ми згадуєм стежки, тополі,
Що нас кличуть в далекі дороги.
І пташиний вранішній спів,
Що хмільний як легкий напій.
Ми прийшли з небуття.
і тільки тепер,-
маєм,
Дихання та серцебиття...
Це ЖИТТЯ.
2012
© Copyright: Елена Соляник, 2013
Свидетельство о публикации №113101610721
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557984
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Олена Соляник