Поганий ґрунт: надмірно покрутивсь
І дуб оцей, немає і пишноти
В його галуззі. Дрантя, як скорботи,
Стирчить на ньому, сум верхом повивсь.
Та біцепси, як гетьманські булави,
Він так зміцнив, торкнись його сивин -
І залунає він розкотом слави,
Зі стовбура закапає бурштин.
Вдивися в нього: гідний у недолі
Поміж своїх оголених рівнин.
Хто стверджує: не воїн він у полі?
Він в полі воїн, навіть і один.
……………………………………….
Одинокий дуб
Дурная почва: слишком узловат
И этот дуб, и нет великолепья
В его ветвях. Какие-то отрепья
Торчат на нем и глухо шелестят.
Но скрученные намертво суставы
Он так развил, что, кажется, ударь –
И запоет он колоколом славы,
И из ствола закапает янтарь.
Вглядись в него: он важен и спокоен
Среди своих безжизненных равнин.
Кто говорит, что в поле он не воин?
Он воин в поле, даже и один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558006
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: leoniddebelyy