Я написав би для тебе симфонію,
Але непотрібна тобі ця вуаль.
Губи легенько прикрили іронію,
Серце невинне чистіш за грааль.
Вистрілом з уст можна все поховати,
Просто сказавши невірні слова.
Можна лиш поглядом все зруйнувати,
А можна в майбутнє розрить котлован.
Хай я промовчу, де ти хочеш слово.
Най ти відчуєш позаду стіну.
Відсійся від мене, любовна полово.
Її я заношу в надійну піну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558144
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2015
автор: Андрій Конопко