Війна

Зацвіли  вже  мальви  в  мами  на  городі
Сина  не  повернеш.
така  його  доля?

Зрозумій  нарешті,  не  брати  ми  більше
І  за  смерть  Вкраїнців  не  пробачимо  грішних.

Глянь  ти  в  очі  доньці,  мертвого  Героя
Батька  не  повернеш,
така  його  доля?

Ти  рахуєш  вбитих  і  радієш  втратам?  
Більше  не  побачить  
сестра  свого  брата.  

Знову  перемир’я,  знову  білий  прапор?
Проводжає  жінка  на  війну  солдата.
Не  вернеться  додому,  не  обійме  сина
привезуть  героя  в  закриті  домовині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558288
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2015
автор: Аскорбінова кислота