Під враженням від
Шон Маклех: «Біле і чорне»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398601
«І щастя всіх прийде по наших аж кістках.»
(Іван ФРАНКО, «Каменярі», 1878)
Нудьгу й самотність вигнали у світ, -
На білий лист чорнилами надвечір
Думки мої - сумний пророчий кіт,
Що ходить Всесвітом по колу, і доречі,
Шукає совісті людської слід,
Десь загубилася на камені дольмена*,
А світ мовчить, зніяковів і зблід,
Побачивши загарбницькі знамена...
Де королі народів? Ватажки,
Що поведуть свої дружини за свободу?
Щоб літера до літери в книжки
Зливалися у вищу нагороду!
Невже нема? Нащадок збанкрутів,
Попса й шансон зрівняли сірі мізки...
Лиш вітер мокрим листям притрусив
Нові могили й свіжі обеліски...
09.02.2015
*
Дольмен - доісторична споруда у вигляді двох
або більше величезних брил, поставлених вертикально
й перекритих зверху кам'яною плитою.
Найчастіше ці споруди використовували
як місце поховання.
**
Картина: «Захист сторожової вежі»
Автор Шупляк Олег
http://arts.in.ua/artists/MrOlik/w/369525/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558323
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.02.2015
автор: Serg