Спокійно спи. Не винен ти ні в чому.
На своє серце натягни забрало.
До ранку виніж у постелі втому.
Встоюся, не таке переживала.
Не сам собі ти пан. Є Бог і люди.
Не смію в душу кидати я груди.
Хай розум твій, мов лід, холодним буде.
А серце б’ється рівно, без принуди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)