Цієї ночі двічі падало небо
Поки ти спав....
Земна й Небесна Варти тримали бій
Безродні люди псевдо-богу складали требу
І зазіхали на спокій в країні твоїй.....
Ревли громи, і блискавки сновигали
Періщив землю несамовитий град
Зійшла зоря. Замкнулись двері Вальгали
Земна цьогораз вистояла без втрат.....
Ти думав сон.....
Думки тонули у каві
Тривожно відчиняв вікно мережі
А в білокам'яній реінкарнований Каїн
Гострив на "брата"
Зуби, леза, ножі....
Прокинься, Брате!
Годі дива чекати
Ми ж "Разом - Сила!"
Лиш плечем до плеча
За Борисфеном кровлять міста, як стигмати
Тремтять в агонії руки сухі Збирача....
Не від меча - роби, на що стане хисту
Незрима сотня за спинами воїнів йде
Не можна спати!
Ще зовсім трішки. Вже близько.
Буди, буди, буди, мій Брате, Людей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558663
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2015
автор: Kalisto