Небокрай згорає кров’ю…
Степи встелені кістками…
Захищаємось з любов’ю…
Розстаємося з життями…
Між розбомблених будинків
Земля зрошена сльозами…
Незліченно добрих вчинків…
Стоїмо ми блокпостами.
Стоїмо за Батьківщину!
Стоїмо, бо правда з нами!
І єднає Україну
Біда кріпкими мостами.
Ті мости, місточки, кладки
Пролягають між серцями.
Скоро ворог піде задки.
Горе змиється дощами…
10 лютого 2015 року
Нова Одеса
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558756
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 10.02.2015
автор: Андрій Козловець