ти стукаєш у двері, б`єш шибки
втрачаючи свідомість на морозі
під білий сніг ховаються сліди -
під білий сніг лягає тільки проза.
стають слова у довжелезні па
сюжет крихкий наповнює сторінку
ще так любов ніхто не називав
ще так про неї не писали плівку
бліда, голодна, висохла, худа
навшпиньки зачепилася за світло
змирилась з тим, що іншого нема
змирилась з тим, що їй чуже повітря
її давно не кличе далечінь
(спинила втрата серця на кордоні)
їй зрадив колір неба - синя синь,
очей відкрити не дають долоні
лиш пишуться без логіки слова
вливаються у кров стереотипи
... та як назло погода плюсова -
розтанув сніг, я стала знов хворіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558774
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2015
автор: Ліна Біла