ОРИГІНАЛ:
Так жизнь ничтожеством страшна,
И даже не борьбой, не мукой,
А только бесконечной скукой
И тихим ужасом полна,
Что кажется - я не живу,
И сердце перестало биться,
И это только наяву
Мне всё одно и то же снится.
И если там, где буду я,
Господь меня, как здесь, накажет,-
То будет смерть - как жизнь моя,
И смерть мне нового не скажет.
ПЕРЕКЛАД:
Життя убогістю страшне.
Не мукою, не боротьбою,
Але безмірною нудьгою
У відчай кидає мене...
Здається, я вже не живу,
Не хоче калатати серце,
І це, як завжди, наяву
Щодня про те одне і йдеться...
Коли ж і там, де буду я,
Господь мене, як тут, скарає,-
Такою ж буде смерть моя,
Нічого так і не пізнаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558849
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: Віктор Чернявський